Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/каратись

Матеріал з Вікіджерел

Кара́тись, юся, єшся, гл. Мучиться. Я каралась ввесь вік в чужій хаті. Шевч. 123. Караєшся ти страхом та бідою. К. Іов.