Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/карбований

Матеріал з Вікіджерел

Карбо́ваний, а, е. 1) Испещренный нарезками, покрытый резьбой, *изрытый. Сволок карбований. *По жовтому, карбованому зморшками обличчю пройшла якась темна тінь. Мирн. I. 170. 2) Изрезанный, израненный. Купив чабака карбованого. Харьк. Карбо́вана ри́ба. Рыба, из которой вынуты внутренности и сделаны по ней разрезы для соления. 3) Изукрашенный карнизами и пр. (о здании). Ой на дворі дворець карбований. Гол. 4) Серебряный (о рубле). За чотирі карбовані рублі оддав.