Словник української мови (1927)/карбучати
| ◀ карбуляти | Словник української мови К карбучати |
карвасарь ▶ |
|
Карбуля́ти, ля́ю, єш и карбуча́ти, ча́ю, єш, гл. = Кабута́ти. Kolb., Pokucie. I. 196. Желех.
| ◀ карбуляти | Словник української мови Борис Грінченко К карбучати |
карвасарь ▶ |
|
Словник української мови — К
карбучати
Борис Грінченко
1927
Карбуля́ти, ля́ю, єш и карбуча́ти, ча́ю, єш, гл. = Кабута́ти. Kolb., Pokucie. I. 196. Желех.