Словник української мови (1927)/карбіж
| ◀ карбівничий | Словник української мови К карбіж |
карбованець ▶ |
|
Карбі́ж, жа́, м. Нарезки на дереве для счета, для отметки предмета и пр. Вас. 155, 174. По пальцях тож не розлічу… Над карбіжем тож не трудилась. Котл. Ен.