Словник української мови (1927)/карита
| ◀ карий | Словник української мови К карита |
карівниця ▶ |
|
Кари́та, ти, ж. = Каре́та. Вийшов він із карити. О. 1862. II. 59.
| ◀ карий | Словник української мови Борис Грінченко К карита |
карівниця ▶ |
|
Словник української мови — К
карита
Борис Грінченко
1927
Кари́та, ти, ж. = Каре́та. Вийшов він із карити. О. 1862. II. 59.