Словник української мови (1927)/карлючкуватий
Зовнішній вигляд
◀ карлючка | Словник української мови К карлючкуватий |
кармазин ▶ |
|
Карлючкува́тий, а, е. Крючковатый, с изгибом, изломом. Ніс довгий та карлючкуватий. Кв. II. 170. Писання карлючкувате. Гринч.