Словник української мови (1927)/кашка

by Борис Грінченко

◀ кашиця

Словник української мови Борис Грінченко К кашка

кашкет ▶

Київ: Горно, 1927

Ка́шка, ки, ж. 1) Ум. от ка́ша. Кашка. Мовчи, язичку, кашки дам. Посл. 2) Раковая или рыбья икра. Ото, що товста шийка, то рачиха з кашкою. Уман. у. 3) Внутренности насекомых. 4) Различные растения: Spiraea Ulmaria L., Trifolium repens, Capsella Bursa Pastoris, Lycium flos cuculi (кашка червона), Galium verum (кашка жовтенька). ЗЮЗО. I. 123, 137. Желех. Вх. Пч. I. 11. 5) Бере́зова ка́шка = Бере́зова ка́ша. Хведько не вчивсь і скоштував березової кашки. Гул.-Арт.