Словник української мови (1927)/кепкування
| ◀ кепеняк | Словник української мови К кепкування |
кепкувати ▶ |
|
Кепкува́ння, ня, с. Насмешка. Аж ось посипались кепкування і нарікання і на Павлюгу. Стор. МПр. 148.
| ◀ кепеняк | Словник української мови Борис Грінченко К кепкування |
кепкувати ▶ |
|
Словник української мови — К
кепкування
Борис Грінченко
1927
Кепкува́ння, ня, с. Насмешка. Аж ось посипались кепкування і нарікання і на Павлюгу. Стор. МПр. 148.