Словник української мови (1927)/кикати
| ◀ кика | Словник української мови К кикати |
кикіть ▶ |
|
Ки́кати, каю, єш, гл. Куковать. Ой кикала зозуленька. Гол. IV. 497.
| ◀ кика | Словник української мови Борис Грінченко К кикати |
кикіть ▶ |
|
Словник української мови — К
кикати
Борис Грінченко
1927
Ки́кати, каю, єш, гл. Куковать. Ой кикала зозуленька. Гол. IV. 497.