Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/кикіть

Матеріал з Вікіджерел

Ки́кіть, ки́коть, ктя, м. Остаток отрезанного пальца, руки, ноги, а также недоразвитая рука, нога. Желех. Ум. Ки́ктик.