Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/киселик

Матеріал з Вікіджерел

Кисе́лик, ку, м. Ум. от кисі́ль. *Зажди, милий, не вмірай — киселику дожидай. Нп. Пир. у., Конон.