Словник української мови (1927)/китай
| ◀ китаєчка | Словник української мови К китай |
китайка ▶ |
|
Кита́й, та́ю, м. 1) Китай. 2) = Кита́йка. Приніс китаю на дві спідниці. Нп. Будем драти, пане брате, з китаю онучи. Гол. I. 14. 3) Род музыкального инструмента. Можний пан лежит й а в китай грає, ой грає, грає, краще співає. Kolb. I. 113.