Словник української мови (1927)/китайка
| ◀ китай | Словник української мови К китайка |
китайський ▶ |
|
Кита́йка, ки, ж. 1) Материя китайка. Із кишені китайку виймає, поцілував мертвих в очі, хрестить, накриває червоною китайкою голови козачі. Шевч. 214. Ум. Кита́єчка. Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала до білого світа. Мет. 45. *2) Белая гончарная глина. Киев. г. Сл. Яворн.