Словник української мови (1927)/кицяти
Зовнішній вигляд
◀ киця | Словник української мови К кицяти |
кичера ▶ |
|
Киця́ти, ця́ю, єш, гл. В игре в жмурки: дотрагиваться до кого-либо из прятавшихся, который после этого начинает жмурить. О. 1861. XI. Свидн. 37.