Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/кичера

Матеріал з Вікіджерел

Ки́чера, ри, ж. Гора, покрытая лесом, кроме вершины. Желех. Шух. I. 73. Ум. Ки́чірка. Вх. Зн. 25.