Словник української мови (1927)/клап

by Борис Грінченко

◀ кланятися

Словник української мови Борис Грінченко К клап

клапан ▶

Київ: Горно, 1927

Клап, па, м. 1) Род зубца в одежде. Гол. Од. 22. 2) = Капе́ль. Гол. Од. 69. 3) Мн. Об ушах свиньи. Ум. Кла́поньки. Прийшла свиня до коня та й каже: «Ось бо й я румак!». А кінь одказав: «І ніженьки коротенькі, і ушеньки клапоньки, і сама як свиня». Ном. № 7931.