Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/клатати

Матеріал з Вікіджерел

Клата́ти, та́ю, єш, гл. Шелестеть, стучать. При тім боці, при толоці, там смерека клата. Гол. IV. 502. См. Калата́ти.