Словник української мови (1927)/ключиння
| ◀ ключина | Словник української мови К ключиння |
ключиця ▶ |
|
Ключи́ння, ня, с. соб. Жерди, связанные по две под углом и лежащие по обе стороны соломенной крыши, *перемет. Могил. у.
| ◀ ключина | Словник української мови Борис Грінченко К ключиння |
ключиця ▶ |
|
Словник української мови — К
ключиння
Борис Грінченко
1927
Ключи́ння, ня, с. соб. Жерди, связанные по две под углом и лежащие по обе стороны соломенной крыши, *перемет. Могил. у.