Словник української мови (1927)/клястися

by Борис Грінченко

◀ клясти

Словник української мови Борис Грінченко К клястися

клятий ▶

Київ: Горно, 1927

*Клясти́ся, ну́ся, не́шся, гл. Клясться, божиться. «Клянусь тобі богом, що більше не буду!» — і клянеться й присягається злодій. С. Пальчик Звен. у. Ефр.