Словник української мови (1927)/клінно
Зовнішній вигляд
◀ клін | Словник української мови К клінно |
клінчити ▶ |
|
Клі́нно, нар. Кланяясь; покорно. Просили дєді і нені і я вашеці прошу, бисьте були ласкаві на коровай, корне покорно, клінно поклінно. Kolb. I. 226.