Словник української мови (1927)/клінчити
| ◀ клінно | Словник української мови К клінчити |
кліпа ▶ |
|
*Клі́нчити, чу, чиш, гл. Просить, клянчить, надоедать. Кисіль і пристав до царя: клінчить та й клінчить. Кон. II. 60.
| ◀ клінно | Словник української мови Борис Грінченко К клінчити |
кліпа ▶ |
|
Словник української мови — К
клінчити
Борис Грінченко
1927
*Клі́нчити, чу, чиш, гл. Просить, клянчить, надоедать. Кисіль і пристав до царя: клінчить та й клінчить. Кон. II. 60.