Словник української мови (1927)/кметувати
Зовнішній вигляд
◀ кметський | Словник української мови К кметувати |
кметь ▶ |
|
Кметува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Думать, раздумывать. 2) Соображать, понимать, разбираться в чем. Так чоловік кметував, поглядаючи. Св. Л. 160. *Я кметую що-до саду. Хот. Нік.