Словник української мови (1927)/кметь
Зовнішній вигляд
◀ кметувати | Словник української мови К кметь |
кміта ▶ |
|
Кметь, тя, м. 1) Крестьянин, хлебопашец. Два кметі, пан третій. Ном. № 1175. 2) Сметливый человек, находчивый, хитрец. Подольск. г.