Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/кметь

Матеріал з Вікіджерел

Кметь, тя, м. 1) Крестьянин, хлебопашец. Два кметі, пан третій. Ном. № 1175. 2) Сметливый человек, находчивый, хитрец. Подольск. г.