Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/ко

Матеріал з Вікіджерел

Ко. Неотделимая частица, употребляющаяся при повелит. наклонении, подобная русскому ка. Ходи-ко, дай-ко! Вх. Зн. 26.