Словник української мови (1927)/ковина

by Борис Грінченко

◀ ковила

Словник української мови Борис Грінченко К ковина

ковінька ▶

Київ: Горно, 1927

*Ковина́, ни́, ж. Загвоздка. От тут-то й ковина, та ще й не аби-яка. Мирн. «Правда», 1874. 467.