Словник української мови (1927)/кокоші
| ◀ кокошитися | Словник української мови К кокоші |
кокошка ▶ |
|
Коко́ші, кокі́ш, ж. мн. 1) Ноги. Підгорни свої кокоші, щоб не наступила. Харьк. г. *2) Зерна кукурузы, будучи брошенными на раскаленную плиту (печь), лопаясь превращаются в ватоподобные шарики; их потом варят в меду. Анан. у. Хер. Переш.