Словник української мови (1927)/коловатень
| ◀ колобродити | Словник української мови К коловатень |
коловатиця ▶ |
|
Коло́ватень, тня, м. Отдельно выросший и потому ветвистый, развесистый стебель конопли. Желех.
| ◀ колобродити | Словник української мови Борис Грінченко К коловатень |
коловатиця ▶ |
|
Словник української мови — К
коловатень
Борис Грінченко
1927
Коло́ватень, тня, м. Отдельно выросший и потому ветвистый, развесистый стебель конопли. Желех.