Словник української мови (1927)/колотися
Зовнішній вигляд
◀ колоти | Словник української мови К колотися |
колотити ▶ |
|
Коло́тися, лю́ся, лешся, гл. 1) Колоться, производить уколы. Ячмінь колеться. 2) Раскалываться. Не колеться дровеняка. Гринч.