Словник української мови (1927)/колька

by Борис Грінченко

◀ колупати

Словник української мови Борис Грінченко К колька

колький ▶

Київ: Горно, 1927

Ко́лька, ки, ж. 1) Колика, колотье. Русин каже: «іди в поле!» Полька каже: «колька коле». Грин. III. 314. Марині неначе колька заколе в саме серце. Левиц. I. 40. 2) Колючка; игла (у ежа). Їж ма кольки. Вх. Лем. 426. *3) Заноза. Понаганяв кольок у ногу. Крим.