Словник української мови (1927)/колісчатий
| ◀ колісчастий | Словник української мови К колісчатий |
колісчатко ▶ |
|
Колісча́стий и колісча́тий, а, е. 1) Круглый. Сонце круглобоке як кавун, а не як корж; бо коли б воно було тільки колісчасте, а не опукле, то ми б бачили иноді повний круг, а вдруге одну тільки смужку від сонця. Ком. I. 22. 2) На колесах. Колісчата скриня. Левиц. I. 184. 3) Узорный. Запасочка ж моя колісчаста… стрічечки мої блакитнії. Кв. II. 15. Були і в… картацьких плахтах з колісчастими запасками спереду. О. 1862. IX. 62.