Словник української мови (1927)/колісчатко
| ◀ колісчатий | Словник української мови К колісчатко |
коліти ▶ |
|
Колісча́тко, ка, с. 1) Ум. от колісча́. 2) Резец для теста. 3) Мн. Род прошвы или вышивки на белье. Чуб. VII. 415.
| ◀ колісчатий | Словник української мови Борис Грінченко К колісчатко |
коліти ▶ |
|
Словник української мови — К
колісчатко
Борис Грінченко
1927
Колісча́тко, ка, с. 1) Ум. от колісча́. 2) Резец для теста. 3) Мн. Род прошвы или вышивки на белье. Чуб. VII. 415.