Словник української мови (1927)/комишуватий
| ◀ комишник | Словник української мови К комишуватий |
комін ▶ |
|
*Комишува́тий, а, е. Заросший тростником. Озеро… комишувате. Екатер. г. Сл. Яворн.
| ◀ комишник | Словник української мови Борис Грінченко К комишуватий |
комін ▶ |
|
Словник української мови — К
комишуватий
Борис Грінченко
1927
*Комишува́тий, а, е. Заросший тростником. Озеро… комишувате. Екатер. г. Сл. Яворн.