Словник української мови (1927)/комонний
| ◀ комолий | Словник української мови К комонний |
комонник ▶ |
|
Комо́нний, а, е. Конный. Комонне військо.
| ◀ комолий | Словник української мови Борис Грінченко К комонний |
комонник ▶ |
|
Словник української мови — К
комонний
Борис Грінченко
1927
Комо́нний, а, е. Конный. Комонне військо.