Словник української мови (1927)/комонниця
Зовнішній вигляд
◀ комонник | Словник української мови К комонниця |
комонно ▶ |
|
Комо́нниця, ці, ж. 1) Раст. Трилистник полевой, Trifolium arvense. Вх. Лем. 426. См. Комани́ця. 2) Бесплодная кобыла. Желех.