Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/компанійський

Матеріал з Вікіджерел

Компані́йський, а, е. 1) Относящийся к компані́йцю. Полковник компанійський. Шевч. (1883). 235. *2) Общительный, любящий общество. Компанійський це чоловік. Умань. Ефр.