Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/копільник

Матеріал з Вікіджерел

Копі́льник, ка, м. Складывающий в копны. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копілнику і мій кидальнику! Мил. 215.