Словник української мови (1927)/корба
Зовнішній вигляд
◀ коралі | Словник української мови К корба |
коргіта ▶ |
|
Ко́рба, би, ж. Ручка, рукоятка (к вороту, к колесу в машине, к круглому смычку лі́ри). Шух. I. 103. Корбу крутить, ліра грає. Ном. № 12484.