Словник української мови (1927)/коричуватий
| ◀ кориця | Словник української мови К коричуватий |
корівка ▶ |
|
Кори́чуватий, а, е. Корытообразный, усеянный рытвинами. Дорога в лісі коричувата. Харьк. г.
| ◀ кориця | Словник української мови Борис Грінченко К коричуватий |
корівка ▶ |
|
Словник української мови — К
коричуватий
Борис Грінченко
1927
Кори́чуватий, а, е. Корытообразный, усеянный рытвинами. Дорога в лісі коричувата. Харьк. г.