Словник української мови (1927)/корова
| ◀ коробушник | Словник української мови К корова |
короваєць ▶ |
|
Коро́ва, ви, ж. Корова. Піди до льоху, до корови, та швидче, хаме!.. Шевч. 132. Вийшло сім корів. Опат. Ум. Корі́вка, корі́вонька, корі́вочка. Корівонька, рику-рику! Рудч. Ск. I. 50.