Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/короваєць

Матеріал з Вікіджерел

Корова́єць, ва́йця, м. 1) = Корова́й. Благослови, боженьку, короваєць місити! О. 1862. IV. 12. 2) Блин из пшенной муки. Лебед. у.