Словник української мови (1927)/короваєць
Зовнішній вигляд
◀ корова | Словник української мови К короваєць |
короваїв ▶ |
|
Корова́єць, ва́йця, м. 1) = Корова́й. Благослови, боженьку, короваєць місити! О. 1862. IV. 12. 2) Блин из пшенной муки. Лебед. у.