Словник української мови (1927)/корогов
| ◀ корогід | Словник української мови К корогов |
короговка ▶ |
|
Корого́в, гви́, ж., и корого́в, гву́, м. = Корогва́. Полковник Корсунський на ринок вихожає, хрещату корогов роспускає. Мет. Хвилон, корсунський полковниче… хрещатий корогов на ринку поставляв. Мет. 414. І на корогов до церкви двісті подарую. Мкр. Н. 14.