Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/корогід

Матеріал з Вікіджерел

Корогі́д, го́ду, м. = Пере́зва. Прийшовши з корогода, танцюють по лавках, батько дає горілки. Грин. III. 444, 445.