Словник української мови (1927)/коростуватий
| ◀ коростовий | Словник української мови К коростуватий |
коростявий ▶ |
|
Коростува́тий, а, е. Коростува́те по́ле. Поле, на котором много всяких корней. Чигир. у.
| ◀ коростовий | Словник української мови Борис Грінченко К коростуватий |
коростявий ▶ |
|
Словник української мови — К
коростуватий
Борис Грінченко
1927
Коростува́тий, а, е. Коростува́те по́ле. Поле, на котором много всяких корней. Чигир. у.