Словник української мови (1927)/коростявий

by Борис Грінченко

◀ коростуватий

Словник української мови Борис Грінченко К коростявий

коростявіти ▶

Київ: Горно, 1927

Коро́стявий, а, е = Коро́ставий. Бодай тебе волами возили, а мене хоч коростявою, та конячкою. Ном. № 3254. Коростява чухмариться. Грин. III. 652.