Словник української мови (1927)/косинець
| ◀ косильки | Словник української мови К косинець |
косиня ▶ |
|
Коси́нець, нця, м. 1) Треугольник. 2) Треугольная полка в углу комнаты. *3) Треугольный столик в углу. С. Пальчик. Звен. у. Ум. Коси́нчик. По-під стінами стояли дванадцять стільців, в кутках косі столики, а над ними вгорі косинчики з карнизом на книжки. Левиц. I. 133.