Словник української мови (1927)/косиня

by Борис Грінченко

◀ косинець

Словник української мови Борис Грінченко К косиня

коситень ▶

Київ: Горно, 1927

I. Косиня́, ні́, ж. Кривая линия, кривизна. Наша межа йде рівно, а далі косинею, а від косині знов рівно. Донск. обл. Миусск. окр.

II. Косиня́, ня́ти, ж. Ум. от коса́. Роздивлялась на свої бровинята, лизала пальці і приглажувала ними свої косинята. Левиц. I. 199.