Словник української мови (1927)/котолуп

by Борис Грінченко

◀ коток

Словник української мови Борис Грінченко К котолуп

котолупівна ▶

Київ: Горно, 1927

Котолу́п, па, м. 1) Кошкодер. Хоч і котолуп, та гроші має. Ном. № 14334. 2) Разносчик мелких товаров из м. Рашевки, Гадяцк. у. ЗЮЗО. I. 228. Вас. 189.