Словник української мови (1927)/красивиця

by Борис Грінченко

◀ красивий

Словник української мови Борис Грінченко К красивиця

красий ▶

Київ: Горно, 1927

*Краси́виця, ці, ж. Красавица. Таких красивиць, як ти, на світі багацько. — Ой же що ти задумав-загадав, що такую розкрасивицю втеряв! (Пісня). Крим.