Словник української мови (1927)/краска
| ◀ красітний | Словник української мови К краска |
краснивечко ▶ |
|
Кра́ска, ки, ж. 1) Краска. Кружок би я розмалював, краски мені подарували. Ком. II. 2) Цветок. Чернигов. 3) Цвет на хлебных растениях. Краску з жита збило вітром. Харьк. г. *4) Кровь на сорочке новобрачной. Чи ту краску кіт ізлизав, чи дощі обмили, чи… вродилася, мо батьки не гледіли… Свад. нп. Пир. у., Кон. *5) Вообще кровь из женск. полов. орган. Що та кушорка не говорила-б, а я вже тридцять літ бабую, то оце кажу вам, як піде перед дитям краска, то воно чи мертвеньке буде, чи все одно довго не житиме. Пир. у., Конон. Ум. Кра́сочка. Продай, Кулинко, красочку за шапочку. Ном. № 13297. Зійду я на гору, аж красочки грають. Не грайте, красочки… Мені в батька не жити, мені віночків не вити. Чуб. III. 189.