Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/красітний

Матеріал з Вікіджерел

Красі́тний, а, е. 1) Красивый. Вх. Лем. 428. 2) Хороший. Красітна вода, — можно ся й напити. Вх. Лем. 428.